Майстер-клас вчителя української мови та літератури Хурсяк Лілії Григорівни

Нещодавно на базі Березнівського районного методичного кабінету проведено майстер-клас для учителів української мови та літератури з теми: «Міжпредметні зв'язки на уроках української мови та літератури як засіб формування життєво компетентної особистості». Майстер-клас провела вчитель української мови та літератури опорного закладу Балашівська загальноосвітня школа I-IIІ ступенів  Хурсяк Лілія Григорівна, переможець різних фахових  конкурсів, педагог, що досягла  високого мистецтва у своїй справі, якій у 2017 році присвоєно звання «учитель-методист».


Метою заходу було ознайомлення із методичними підходами роботи вчителя-методиста щодо реалізації  міжпредметних зв'язків на уроках української мови та літератури як засобу формування життєво компетентної особистості.

Були поставлені такі завдання:

  1. Ознайомитися із сутністю досвіду Хурсяк Лілії Григорівни, учителя української мови та літератури  опорного закладу Балашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, учителя-методиста.
  2. Підвищити рівень професійної компетентності вчителів української мови та літератури.
  3. Надати допомогу учасникам майстер-класу у визначенні завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й самовдосконалення.
  4. Поширити та передати досвід керівника майстер-класу.

Засідання відкрила методист Березнівського  районного методичного кабінету Хвищук Ніна Пилипівна, яка ознайомила учасників із програмою та метою  проведення заходу.

Хурсяк Лілія Григорівна - провела майстер-клас  зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Вона не просто прагнула передати знання, а залучала учасників у процесс  роботи. Усі завдання і дії її, як майстра, були  направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці.

У ході роботи Лілія Григорівна ознайомила із сутністю  свого досвіду. Зокрема, вона зазначила, що реалізація міжпредметних зв’язків на уроках української мови та літератури передбачена чинними навчальними програмами з даних предметів. Так, реалізація мовленнєвої змістової лінії при вивченні української мови передбачає звернення до опису предметів, тварин у вивчених художніх творах, роздумів про вчинки героїв (а це і є міжпредметний зв'язок з літературою як українською, так і світовою), до спостереження за окремими предметами при малюванні з натури, передачі динаміки дій (зв'язок з образотворчим мистецтвом, роздумів на суспільну тему, переказу текстів наукового стилю, укладання цитатних планів, тез літературно-критичних статей (зв'язок з історією, природознавством), усних роздумів на матаматичні теми (зв'язок з математикою).

У процесі реалізації мовної змістової лінії теж відбувається міжпредметний зв'язок з історією, географією, природознавством, біологією і навіть фізикою та математикою (використання вставних слів для зв’язку частин наукового тексту, використання прийменниково-іменникових конструкцій у наукових текстах тощо).

Однак найтіснішим є міжпредметний зв'язок між українською мовою та літературою, що реалізується чи не на кожному уроці. Саме реалізація міжпредметних зв’язків двох споріднених предметів, якими є мова й література, дасть побачити те спільне, що їх об’єднує, і те відмінне, що зумовлює їхню здатність доповнювати один одного. Адже мова і література – дві грані одного явища. Спільною точкою дотику цих предметів є насамперед слово.

Зв'язок мови і літератури – внутрішній. Він лежить у самій сутності цих двох предметів. Взаємозв’зок у їх навчанні – об’єктивна необхідність, на яку треба зважати (нехтування цим взаємозв’язком призводить до значних втрат у викладанні обох предметів). Міжпредметні зв’язки у навчанні мови та літератури мають виявлятись у внутрішній взаємозумовленості. Отже, уроки мови мають готувати грунт для сприймання образного слова, який дає можливість бачити його новий зміст, відчувати його внутрішній смисл безпосередньо у контексті. Загальновідомо, що слово належить до царини мови, а образ до сфери мовлення.

Найповніші зв’язки змістового характеру української мови встановлюються з іноземними мовами, бо збігаються об’єкти вивчення цих предметів, а часткові – з літературою, музикою, історією, географією та ін. Це забезпечує системний підхід до вивчення мови і диктується шкільними програмами.

Хурсяк Лілія Григорівна створила атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні.

На закінчення були підведені підсумки роботи, надані рекомендації, побажання.

Сподіваємось, що майстер-клас допоможе у роботі учителям-словесникам  щодо міжпредметних зв'язків на уроках української мови та літератури як засобу формування життєво компетентної особистості.

 

Хвищук Н.П.,

методист районного методичного кабінету